Починає смеркати. Небо наповнюється синявою — l’heure bleue, як кажуть французи. Це той крихітний, сповнений яскравости час доби до повного занурення в темряву.

«Сині ночі» — книга Джоан Дідіон, написана після смерті її доньки. У ній авторка говорить про втрату, материнство і страх перед власним згасанням. У цій книжці скорбота проступає в пам’яті, у спробі зрозуміти, як жити далі, коли минуле стає ближчим за теперішнє.

Джоан Дідіон пише ясно й болісно, і крізь увесь текст «Синіх ночей» проступає думка, що втрата не скасовує любові.