Французький соціолог П’єр Бурдьє (1930–2002) спростував чимало уявлень, які видавалися фундаментальними для культури. Зокрема, показав, що автори й авторки не є одноосібними виробниками цінності власних творів, а їхня вага та видимість залежать від стану літературного поля.

У статті «Літературне поле», замість аналізувати твір та його соціальний контекст, Бурдьє зосередився на боротьбі за владу в полях культурного виробництва та запропонував трирівневу методологію аналізу.

Це аналіз позиції поля літератури в полі влади, структури та функціонування самого літературного поля та насамкінець професійних траєкторій письменників і письменниць. Антагоністами мистецького поля тут виступають Анрі Руссо та Марсель Дюшан, а в літературному полі — Стефан Малларме та Поль Верлен.

«Літературне поле» виходить у перекладі Андрія Ріпи з післямовами літературного критика Євгенія Стасіневича та мистецького критика Бориса Філоненка. Це є продовженням серії Small Run Books після кількарічної перерви.